Спецпроект

Горів музей "Биківнянські могили"

Повідомлення про те, що на Биківнянських могилах горить музей, з'явилося на сторінці голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця у Фейсбук.

За його інформацією, від будинку залишилося лише чотири опорних кутових стовпи.

Пізніше депутат уточнив отриману інформацію. Як повідомили в МНС, головний корпус музею не постраждав. Згоріло технічне приміщення. Опіки отримав один науковий співробітник. Експонати не постраждали.

Національний меморіальний комплекс "Биківнянські могили" входив до складу Українського інституту національної пам'яті,  у лютому 2011 року з метою науково-методичного забезпечення історичних досліджень і музеєфікації меморіалу уряд передав його в сферу управління Міністерства культури і туризму. 

У березні 1937 ділянка лісу біля селища Биківня на північно-східній околиці міста була виділена Київською міськрадою для "спецзони" НКВС. Тут поховано понад 100 тисяч розстріляних.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.