Спецпроект

У Будапешті перейменували Московську площу

Депутати міських зборів Будапешта ухвалили рішення про зміну назви 26 міських об'єктів.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на офіційний сайт мерії Будапешта.

У результаті змін з карти міста зникає площа Москви - один їх найбільших транспортних вузлів угорської столиці, з`являються парки імені Папи Римського Івана Павла II і "короля рок-н-ролу" Елвіса Преслі.

Ім`я Елвіса Преслі присвоюється скверові в західній частині міста. Місце обране за підсумками голосування громадян. Співак заявляв про підтримку угорського антирадянського повстання 1956 року.

Московській площі повертають стару назву - за іменем прем'єр-міністра Угорщини Кальмана Селля, яке вона мала до 1951 року.

МЗС РФ вже висловив подив щодо цього перейменування. На брифінгу заступник директора департаменту інформації і преси МЗС РФ Олексій Сазонов зазначив, що "в умовах загального позитивного розвитку наших відносин з Угорщиною таке рішення викликає принаймні подив... Ми не бачимо в цій назві ніякого ідеологічного навантаження. Скоріше ім'я "Москва" втілює взаємний братський інтерес інших держав до Росії, до Москви".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.