Спецпроект

Львівщина вимагає від Януковича ветувати закон про червоні прапори

Львівська облрада прийняла рішення про недопустимість використання радянської окупаційної символіки 9 травня.

Таке рішення було прийнято 28 квітня під час позачергової сесії Львівської обласної ради. За нього проголосувало 88 депутатів, повідомляє Zaxid.net.

Згідно із рішенням, депутати облради вимагають від президента Віктора Януковича заветувати закон про "Проведення змін до закону "Про увічнення перемоги у ВВВ 1941-45 років (щодо порядку офіційного використання, копій прапора перемоги)", прийнятий Верховною Радою 21 квітня.

Також депутати просять створити комісію для вивчення злочинів тоталітарно-комуністичного режиму в Україні.

У рішенні йдеться, що у Львівській області органи місцевого самоврядування, державної влади, підприємства та організації отримають рекомендації на 9 травня не вивішувати копії прапора перемоги та "будь-яку іншу радянсько-комуністичну та нацистську символіку, яка є наругою над пам'яттю жертв московсько-більшовицького та німецько-нацистських режимів".

Депутати рекомендують органам місцевого самоврядування висловити недовіру "нелегітимній Верховній Раді України, яка відбілює комуністичний режим і розколює український режим".

Як відомо, 21 квітня Верховна Рада ухвалила закон щодо порядку офіційного використання копій прапора перемоги.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.