Спецпроект

Науковці навели 5 юридичних доказів того, що Голодомор був геноцидом

У нещодавно опублікованій "Хрестоматії досліджень геноциду" американський юрист Семюел Тоттен і австралійський історик Пол Бартроп зазначають, що "в Україні впродовж 1932-1933 років було заморено голодом від 5 до 7 млн селян, більшість із яких були етнічними українцями".

Про це повідомляє "Український Тиждень".

Професори Тоттен і Бартроп доходять висновку, що масове вбивство людей радянським режимом уписується навіть у найстрогіше визначення геноциду, й зараховують Голодомор 1932-1933 років в Україні до трьох основних таких діянь проти людства у першій половині ХХ століття (поряд із геноцидом вірменів та Голокостом).

Серед пунктів, зазначених у Конвенції ООН про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього (1948) та в Римському статуті Міжнародного карного суду актів геноциду (1998) щодо Голодомору найчастіше застосовують третій - "навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на її цілковите або часткове фізичне винищення".

У тексті "Елементів злочинів", який також застосовує Міжнародний карний суд як джерело права, у цій дії виділено такі складники:

1. Злочинець створив (заподіяв, нав'язав) для однієї чи більше осіб певні умови життя.

2. Така особа чи особи належать до певної національної, етнічної, расової чи релігійної групи.

3. Злочинець мав намір знищити, цілком або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.

4. Умови життя були розраховані на фізичне знищення цієї групи, цілком або частково.

5. Ця дія відбулась у контексті серії аналогічних дій, спрямованих проти цієї групи чи була дією, що сама могла спричинити таке знищення.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.