Спецпроект

На Полтавщині створять музей Вернадського

У Полтавськiй областi в смт. Шишаки до 150-рiччя академiка Володимира Вернадського на мiсцi його садиби планують побудувати першу чергу музейно-iсторичного комплексу, присвяченого вченому.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на заступника голови Полтавської облдержадмiнiстрацiї Валерiя Пархоменка.

За словами Пархоменка, ОДА має намiр укласти вiдповiдну угоду з засновниками Фонду В.Вернадського в Москвi. "Московський Фонд Вернадського може вкласти у розвиток комплексу 10 млн грн", - зазначив чиновник.

Вiн також додав, що на мiсцi, де ранiше розмiщувалася садиба В.Вернадського, залишився фундамент, на цьому мiсцi i мають намiр вiдбудувати садибу в стилi модерн. На другому етапi заплановано будiвництво музею народної архiтектури, а на третьому - створення iсторичного комплексу з базою вiдпочинку.

Володимир Iванович Вернадський (1963 - 1945 рр.) - видатний природодослiдник, мислитель i громадський дiяч, академiк, один iз засновникiв i перший президент Української Академiї наук.

Творець багатьох наукових шкiл, творець науки бiогеохiмiї.

У селi (Великi) Шишаки на Полтавщинi у Вернадських була садиба, куди вони майже щороку на лiто приїздили всiєю родиною. Дружина В.Вернадського, Наталя, походила з вiдомого на Полтавщинi роду Старицьких.

Два тижні тому у Шишаках невідомі знищили пам'ятник Леніну.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.