Спецпроект

Більше половини українців - за червоні прапори. Молодь проти

Більше половини українців підтримують ініціативу встановлення до Дня Перемоги на будівлях органів влади поряд з українським державним ще й червоного прапора СРСР.

За результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг", які сьогодні озвучив на прес-конференції в агенції "Інтерфакс-Україна" директор групи Олексій Антипович, 55% респондентів позитивно ставляться до ідеї встановлення 9 травня на будівлях органів влади та інших установ поряд з державним червоних прапорів СРСР.

Третина опитаних негативно оцінюють таку пропозицію, 15% - не визначилися з відповіддю.

Позитивна реакція на ініціативу з вивішуванням копій Прапора Перемоги - у жителів півдня України (86%) і Донбасу (75%). Саме в цих регіонах люди найбільше жалкують про розпад СРСР.

Що стосується партійного розподілу симпатиків червоного прапора, то прихильників Компартії 90%, Партії регіонів - 75%. Жоден респондент від ВО "Свобода" не підтримав такої ініціативи.

За словами Антиповича, не проти вивішування червоного прапора в основному представники старшого покоління, а молодь, навпаки, негативно сприймає цей крок.

Щодо питання про можливість надання російській мові статусу другої державної, 44% респондентів підтримують таку ініціативу.

Разом із тим, згідно з опитуванням, ця цифра свідчить про деяке зниження числа українців, які підтримують ідею надання російській мові статусу державної: протягом 2009 року "за" висловлювалося більше 50%, в 2010-му рівень підтримки знизився до 46-47%.

Дослідження проводилося з 30 березня по 9 квітня 2011 року. Були опитані 2000 респондентів у віці від 18 років на території всіх областей України, Криму, Києва і Севастополя. Статистична похибка становить не більше 2,2%.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.