Спецпроект

Заходи до 25-річчя Чорнобиля - візити росіян і пам'ятні знаки

В Україні та світі відбуваються заходи, приурочені до 25-ї річниці аварії на ЧАЕС - найбільшої катастрофи в історії ядерної енергетики у світі.

Про це повідомляє Газета.ua.

О 01 годині 23 хвилини 47 секунд за київським часом (25 років тому в цей час стався вибух на Чорнобильській АЕС), на Майдані Незалежності в Києві представники благодійного марафону "Пам'ятай" запалили 25 свічок на згадку про Чорнобильську катастрофу. До них приєдналися активісти з усього світу.

О 1:00 прем'єр-міністр України Микола Азаров взяв участь у панахиді за загиблими ліквідаторами аварії на ЧАЕС, яку відслужив патріарх Московський Кирило в храмовому комплексі Архістратига Михаїла в Києві. По завершенні панахиди о 1 годині 23 хвилини 40 секунд прозвучало 25 ударів поминального дзвону.

Крім того, в зоні відчуження відбудеться зустріч президентів України Віктора Януковича та Росії Дмитра Медведєва. О 10:00 у Чорнобилі патріарх Кирило відслужить Пасхальний молебень.

Очікується, що глава РПЦ відслужить заупокійну літію в зоні відчуження - біля саркофагу 4-го енергоблоку ЧАЕС. О 12:00 у Чорнобилі розпочнеться церемонія відкриття меморіального комплексу "Зірка Полин".

Крім цього, о 12:00 в Києві почнеться мітинг-реквієм "І мертвим, і живим, і ненародженим" біля меморіального комплексу "Пам'ятник жертвам Чорнобильської трагедії" та церемонія відкриття Алеї слави Героям-пожежникам Чорнобиля.

О 14:00 у Києві розпочнеться мітинг-реквієм біля пам'ятного знака "Пам'яті жертв Чорнобиля" і церемонія відкриття першої черги Парку пам'яті на перетині вул. Миколаєва та вул. Бальзака.

О 16:00 відбудеться церемонія відкриття пам'ятника ліквідаторам Чорнобильської аварії на проспекті 40-річчя Жовтня, 15-а в Києві.

Чорнобильська АЕС була побудована поблизу міста Прип'ять, за 18 км від міста Чорнобиль, за 16 км від кордону з Білоруссю і за 110 км від Києва.

О 1:23 26 квітня 1986 на четвертому енергоблоці найбільшої на той час атомної електростанції в Радянському Союзі стався вибух, який повністю зруйнував реактор.

У результаті вибуху в атмосферу було викинуто 190 тонн радіоактивних речовин. 8 з 140 тонн радіоактивного палива реактора опинилося в повітрі.

Експерти зазначають, що сумарний викид радіоактивних матеріалів склав 50 млн кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих в 1945 році на Хіросіму. Радіоактивними нуклідами було забруднено більш ніж 145 тисяч кв.км території Україні, Білорусі та Росії.

Тим не менше населення попередили про небезпеку зараження з великим запізненням. Перше офіційне повідомлення по телебаченню зробили лише 28 квітня.

Порівняйте американське і радянське повідомлення про аварію (ВІДЕО)

Після аварії більше 115 тисяч осіб були евакуйовані з 30-кілометрової зони. Крім того, для ліквідації наслідків катастрофи було мобілізовано понад 600 тисяч людей.

Чорнобильську АЕС повністю закрили 15 грудня 2000 року, проте саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком, поступово руйнується. У зв'язку з цим було прийнято рішення про будівництво нового об'єкту "Укриття".

19 квітня 2011 в Києві пройшла Донорська конференція, за результатами якої на будівництво нового саркофагу було зібрано близько 550 млн євро.

Верховна Рада затвердила програму виведення з експлуатації ЧАЕС. Згідно з програмою, АЕС буде повністю ліквідована до 2065. На першому етапі, з 2010 до 2013 року, ядерне паливо буде вилучено з АЕС і переміщено в довгострокові сховища.

З 2013 по 2022 рік буде проходити консервація реакторних установок. З 2022 до 2045 роки експерти будуть чекати зниження радіоактивності реакторних установок. За період з 2045 до 2065 роки установки демонтують, а місце, на якому була розташована станція, - очистять.

За деякими даними, влада України протягом 25 років витратила на подолання наслідків аварії на ЧАЕС більше 12 мільярдів доларів.


Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.