Спецпроект

Луцьк приєднався до заборони червоних прапорів

Депутати Луцької міської ради заборонили в місті вивішувати радянську символіку.

За відповідне рішення на сесії 20 квітня проголосували 26 депутатів, 8 висловилися проти, 1 - утримався, повідомляють Волинські новини.

У проекті рішення йдеться про заборону радянської символіки на державних установах та комунальних підприємствах, заборону використання радянських прапорів та символіки під час масових заходів у місті Луцьку.

На думку депутатів, їхнє рішення сприятиме виконанню нормативно-правових документів щодо ліквідації символів тоталітарного режиму.

Згідно з інформацією про поіменне голосування, проти заборони розміщення радянської символіки в Луцьку проголосували представники Партії регіонів Тетяна Дементьєва та Іван Смоленг, представники "Фронту змін" Микола Дендіберін, Олександр Пиза та Олег Дмитрук та представник "Сильної України" Андрій Розумовський.

Були зареєстровані у сесійній залі, але не голосували за заборону Микола Яручик з фракції ВО "Свобода", Анатолій Бірюков з Європейської партії України, Віталій Кварцяний з "Фронту змін", а також члени фракції ВО "Батьківщина" Юрій Мишко та Юрій Корольчук.

Хронологію політичної кампанії "за" і "проти" червоних прапорів на День Перемоги дивіться тут.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.