Спецпроект

У ЛЬВОВІ ЗАБОРОНИЛИ І СВАСТИКУ - депутат міськради

Депутати Львівської міської ради під час сесії 21 квітня прийняли ухвалу, якою заборонили використовувати під час відзначення Дня перемоги не тільки радянську, а й нацистську символіку.

У документі зазначено, що у Львові заборонено використовувати символіку СРСР, нацизму та комуністичну символіку.

Цю інформацію Zaxid.net підтвердив депутат Львівської міської ради від "Пори" Андрій Білоус, який учора на сесії озвучив відповідну пропозицію.

За словами Білоуса, комісія з питань законності ініціювала вчора ухвалу про заборону використанні комуністичної символіки на території Львова.

"Коли це питання розглядалося, я вніс пропозицію доповнити його і заборонити використання тоталітарної символіки: і комуністичної, і нацистської, - розповів депутат. - Частина депутатів це зауваження сприйняла, частина не сприйняла. Але коли міський голова ставив питання на голосування, він поставив його "з висловленими зауваженнями". Було ще одне зауваження технічне, але міський голова не уточняв, він сформулював у множині "зауваження". Я це сприймаю як те, що всі висловлені зауваження були підтримані одночасно цією ухвалою".

Відповідно, з його слів, зараз ухвала мала б включати заборону і комуністичної, і нацистської символіки.

"Є редакційна комісія, яка мала б це сформулювати", - додав Білоус.

Як зазначають у прес-службі Львівської міської ради, мета прийнятої ухвали - можливість запобігти розповсюдженню символіки неіснуючих тоталітарних держав.

Контроль за виконання цього рішення покладено на керівництво міліції та голову комісії законності Львівської міської ради.

Нагадаємо, що 21 квітня Верховна Рада України ухвалила закон, який передбачає вивішення копій червоного з серпом і молотом прапора Перемоги над адміністративними будівлями в День Перемоги 9 травня.

Зовнішній вигляд копій Прапора Перемоги має відповідати вигляду штурмового прапору 150-ої ордена Кутузова II ступеня Ідрицької стрілецької дивізії.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.