Спецпроект

"Свобода" погрожує носіям червоних прапорів

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" пообіцяло 9 травня у Львові зустріти "Русское единство" у компанії чемпіона світу з боксу.

Про це повідомив заступник голови фракції партії "Свобода" у Львівській міській раді Юрій Михальчишин.

"Особисто я буду прогулюватися вулицями Львова, можливо, у компанії колишнього чемпіона світу з боксу Андрія Котельника", - сказав він і додав, що також з ним будуть менш титуловані, але не менш підготовлені молоді люди.

На його думку, "Русское единство" - антиукраїнська й просталінська сила, який не може бути місця на українській землі. Він відмовився конкретно відповісти на запитання, що "підготовлені молоді люди" робитимуть з активістами "Русского единства".

"Їм адекватно вкажуть напрямок руху додому, не ігноруючи закони гостинності", - сказав він. З його слів, потім партія відзвітується про свої заходи на 9 травня.

Нагадаємо, що раніше "Русское единство" і партія "Родина" заявили про намір привезти у Львів 200 чоловік, щоб 9 травня пройти ходою головними вулицями Львова до Пагорба слави, несучи 15-метровий прапор СРСР. Міська влада Львова сподівається заборонити ці плани через суд.

"Червоний марш" у Львові - хто його організовує

Юрій Михальчишин - той самий депутат Львівської міської ради від ВО "Свобода", якому "набридло говорити про примирення, про "Схід і Захід разом", і під час скандалу з дегероїзацією Бандери він заговорив про "синьожопу банду" і "москалів - азіатських собак".

"Плакати вже набридло? Набридло бути толерастами? Набридло говорити про компроміс, про примирення, про "Схід і Захід разом"?", - сказав Михальчишин 13 січня біля пам'ятника Степану Бандері у Львові. - Наша бандерівська армія перейде Дніпро, перейде Донецьк, і викине ту синьожопу банду, яка сьогодні узурпувала владу, з України".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.