Спецпроект

У Польщі посварилися через росіян, які змінили напис на меморіалі

Між польським МЗС і адміністрацією президента Польщі виникли розбіжності з приводу меморіальної дошки, скандально демонтованої російською владою з пам'ятного каменя на місці катастрофи під Смоленськом.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на польське радіо.

Представники президентської адміністрації висловили своє невдоволення тим, що напередодні пам'ятних заходів за загиблими під Смоленськом міністерство не повідомило їм, що російська влада замінили напис на табличці на пам'ятному камені.

На цій церемонії в Росії були присутні президент Польщі Броніслав Коморовський і перша леді Анна.

У листі, опублікованому президентською адміністрацією у Варшаві, наголошується, що міністерство завчасно не поставило до відома президента про наміри Росії змінити напис на табличці, незважаючи на те, що МЗС заздалегідь отримало про це інформацію у повному обсязі.

"Ця новина була для нас громом серед ясного неба", - сказав радник президента Томаш Наленч. За його словами, в адміністрації дізналися про це занадто пізно, після того, як напис уже було змінено.

Представники президента додали, що в МЗС знали про наміри російської влади за п'ять місяців до проведення церемонії.

Влада Смоленської області ухвалила рішення замінити пам'ятну дошку, встановлену польською стороною на місці катастрофи літака Ту-154 президента Польщі Леха Качиньського, оскільки напис на ній не був узгоджений з обласною адміністрацією та органами самоврядування.

Польський варіант меморіальної дошки поставили на місці аварії літака під Смоленськом родичі загиблих в авіакатастрофі. На ньому вказувалася, що урядова делегація прямувала на заходи у зв'язку "з 70-ю річницею радянського злочину - масового вбивства в Катинському лісі полонених офіцерів Війська Польського у 1940 році".

Російська влада змінила цю меморіальну таблицю на іншу, з написом "Пам'яті 96 поляків на чолі з президентом Польщі Лехом Качиньським, які 10 квітня 2010 загинули в авіакатастрофі під Смоленськом".

Родичі жертв назвали дії росіян "приниженням поляків", а МЗС Польщі заявив, що глава держави не буде покладати квіти під замінену табличку під час візиту до Смоленська 11 квітня.  

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.