Спецпроект

Історики: "Депутати навіть не знають, коли почалася Друга світова"

Прийнята учора постанова Верховної Ради №7405 засвідчила не лише відсутність елементарних знань з історії, але й початок офіційного курсу на вибіркове засудження злочинів проти людства - тільки нацистських, але не комуністичних.

Про це йдеться в заяві науковців з Центру досліджень визвольного руху.

На думку істориків, українські нардепи забули базові історичні факти - що Друга світова війна розпочалася у вересні 1939 року із поділу Польщі між Третім Рейхом і Радянським Союзом. Тому ВР постановила, що згадувати ці факти є "аморально".

"Основне завдання цієї заяви полягає не в засудженні нацистів, а у спробі відбілити комуністичний тоталітарний режим, - наголосив історик Володимир В'ятрович, голова Галузевого державного архіву СБУ  (2008-2010). - За численними згадками про злочини гітлерівського Третього Рейху політики хочуть спонукати світ і українців забути про злочини сталінського Радянського Союзу".

"Однозначне засудження комунізму Європою залишило Росії лише дві можливості для розвитку її внутрішньої політики реабілітації сталінського минулого: Росія або вимкне інтернет і закриє бібліотеки, або спробує чинити політичний тиск на Європу і світ, використовуючи свої природні ресурси та статус СРСР як учасника антигітлерівської коаліції, - додав В'ятрович. - Учора Парламент України офіційно долучився до реалізації другого сценарію".

"Правда про участь Радянського союзу у розв'язанні Другої світової війни жодним чином не зменшує злочинів, вчинених нацистами, - сказав директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий. - Проте Україна, вся Східна Європа та інші країни, які після Другої світової війни протягом кількох десятиліть були окуповані тоталітарним режимом, чекають на засудження злочинів комунізму".

----------------

Нагадаємо, що учора ВР підтримала внесену комуністами постанову №7405 "До 65-ої річниці Нюрнберзького трибуналу над фашистськими злочинцями", у якій заявила, що намагання покласти на СРСР однакову з Третім рейхом відповідальність за початок Другої світової війни є аморальними.

У 2006 році Парламентська асамблея ради Європи засудила злочини комуністичного режиму . Вказувалося, що до числа злочинів входять масові вбивства і страти, використання концентраційних таборів, застосування тортур, використання рабської праці та інші форми масового фізичного терору.

ПАРЄ закликала країни-члени Ради Європи "переглянути історію комунізму і їх власну історію і однозначно засудити їх". Саме тому до ініційованої Російською Федерацією резолюції в Генасамблеї ООН від 16 листопада 2010 року не приєдналися європейські країни, на відміну від Білорусі, Венесуели, Габону, Іраку, Зімбабве, КНДР, Куби та інших.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.