Спецпроект

У Москві хочуть бучно святкувати ювілей Київської Русі - "як до 1917 року"

21 квітня 2011 в Москві на виконання указу Мєдвєдєва відбудеться міжнародний круглий стіл, присвячений підготовці святкування наступного року 1150-річчя утворення давньоруської держави.

Про це повідомляє агенція "Інфорос".

"Згідно з "Повістю врем'яних літ", поява першого східнослов'янської держави - спільної колиски Росії, Україні і Білорусії - датується 862 роком, - повідомляють організатори заходу, - і до жовтня 1917 року ця пам'ятна дата широко відзначалася. Святкування проводилися 8 вересня, у день Різдва Пресвятої Богородиці".

З особливим розмахом ювілей пройшов у 1862 році. У Великому Новгороді був відкритий пам'ятник Тисячоліття Росії, відбувся військовий парад, урочистості тривали три дні.

У березні президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв підписав указ "Про відзначення 1150-річчя зародження російської державності".

У розвиток ідей президентського указу російські організатори хочуть провести ряд спільних з Україною і Білоруссю акцій.

За їхніми словами, "основною метою ювілейних заходів має стати зміцнення єдності братніх східнослов'янських народів у сучасних умовах, розкриття потенціалу міждержавної інтеграції на пострадянському просторі, протидія спробам фальсифікації історії".

Метою круглого столу з підготовки до 1150-річчя є консолідація творчих зусиль і організаційних ресурсів всіх зацікавлених сторін.

Планованим результатом заходу повинні стати формування громадської координаційної ради і прийняття спільної резолюції. На основі цього документу планується приступити до розробки пропозицій за планом громадських заходів ювілейного 2012 року.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.