Спецпроект

Польські можновладці не тиснули на пілотів злощасного Ту-154 - прокуратура

Зібрані на сьогодні органами прокуратури Польщі матеріали не підтверджують версію російських слідчих про тиск високопосадовців на екіпаж урядового літака Ту-154, який розбився під Смоленськом 10 квітня 2010 року.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на польський телеканал TVN24.

Прес-секретар Головної окружної військової прокуратури, яка веде розслідування причин катастрофи, Збігнев Жепа, заявив журналістам, що в матеріалах слідства відсутні докази "якого-небудь тиску на пілотів Ту-154".

Водночас Жепа зауважив, що ще рано робити остаточні висновки, оскільки слідство триває.

Прес-секретар також зазначив, що прокуратура не виключила остаточно версії замаху на життя Президента Польщі Леха Качиньського, проте зазначив, що зібрані польськими слідчими матеріали також не підтверджують цю версію.

Нагадаємо, що на початку квітня генеральний прокурор Польщі Анджей Cеремет заявив, що слідчі виключили версію замаху на життя польських високопосадовців 10 квітня 2010 року, оскільки не знайшли ніяких підтверджень. Ця думка прокуратури викликала обурення у брата загиблого, Ярослава Качинського.

Польські прокурори висунули чотири версії причин Смоленської катастрофи: несправність літака, дії екіпажу, погана організація польоту та дії третіх осіб.

Міждержавний авіаційний комітет у січні назвав причиною катастрофи спроби пілотів під тиском високопосадовців посадити літак "за всяку ціну".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.