Спецпроект

Польські можновладці не тиснули на пілотів злощасного Ту-154 - прокуратура

Зібрані на сьогодні органами прокуратури Польщі матеріали не підтверджують версію російських слідчих про тиск високопосадовців на екіпаж урядового літака Ту-154, який розбився під Смоленськом 10 квітня 2010 року.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на польський телеканал TVN24.

Прес-секретар Головної окружної військової прокуратури, яка веде розслідування причин катастрофи, Збігнев Жепа, заявив журналістам, що в матеріалах слідства відсутні докази "якого-небудь тиску на пілотів Ту-154".

Водночас Жепа зауважив, що ще рано робити остаточні висновки, оскільки слідство триває.

Прес-секретар також зазначив, що прокуратура не виключила остаточно версії замаху на життя Президента Польщі Леха Качиньського, проте зазначив, що зібрані польськими слідчими матеріали також не підтверджують цю версію.

Нагадаємо, що на початку квітня генеральний прокурор Польщі Анджей Cеремет заявив, що слідчі виключили версію замаху на життя польських високопосадовців 10 квітня 2010 року, оскільки не знайшли ніяких підтверджень. Ця думка прокуратури викликала обурення у брата загиблого, Ярослава Качинського.

Польські прокурори висунули чотири версії причин Смоленської катастрофи: несправність літака, дії екіпажу, погана організація польоту та дії третіх осіб.

Міждержавний авіаційний комітет у січні назвав причиною катастрофи спроби пілотів під тиском високопосадовців посадити літак "за всяку ціну".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.