Спецпроект

Львівська влада хоче пам'ятник пивоварам

У центрі Львова встановлять відлитий у бронзі пам'ятний знак львівським броварям.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Львівської міської ради, відповідне рішення прийняв міський виконком.

«Це буде двометровий бровар, який несе на плечі бочку з пивом. З однієї сторони бочки розташовуватиметься годинник, - зазначив начальник відділу художньо-архітектурного оформлення міста Управління архітектури Володимир Сколоздра. - Щодня, коли на циферблаті буде 17:15, на проспекті лунатиме мелодія гімну львівських броварів. З іншого боку бочки буде викарбувана історія львівського пивоваріння".

Броваря планують встановити на проспекті Свободи біля Вежі крамарів.

Як відомо, перше промислове підприємство з пивоваріння було засновано у Львові монахами-єзуїтами в 1715 році. Зараз цю дату використовує для власного піару один із великих виробників пива.

Однак пиво у місті почали варити ще в середньовіччі. Перший з відомих статутів Львівського броварського цеху датований 1425 роком.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.