Спецпроект

ВИДАВНИЦТВО "ДНІПРО" ВИГАНЯЮТЬ НА ВУЛИЦЮ

19 квітня 2011 року, о 10:00 Державне спеціалізоване видавництво Художньої літератури "Дніпро" виженуть із займаного ним протягом 65 років приміщення на вул. Володимирській, 42.

Про це ІП повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Виселення відбудеться в примусовому порядку згідно з постановою Господарського суду м.Києва, який повертає це приміщення одному із муніципальних підприємств.

"Незалежно від того, хто керує містом, останніми роками в Києві не припиняється практика виселення закладів культури. Я сподівався, що з усуненням від реальної влади Черновецького вона буде припинена, - сказав Бригинець. - Але, на жаль, бізнес-інтереси виявляються сильнішими за чиновників і політиків. Тому відбуваються такі дивні речі, коли видавництва ніби-то захищенні законодавством від виселень, а їх все одно виселяють, якщо не рішенням Київради, або розпорядженням КМДА, то рішенням суду".

Депутат наголосив, що відповідно до Закону "Про посилення захисту майна редакцій, ЗМІ, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок" забороняється відчуження приміщень, в яких перебувають згадані осередки.

Комедії Арістофана - видання "Дніпра" з легендарної серії "Вершини світового письменства" (1980)

Приміщення на вул. Володимирська, 42 видавництво "Дніпро" займає із 1946 року. У 2000 році у видавництва відібрали дві третини приміщення. На сьогодні займана "Дніпром" площа сягає 587,37 кв. м.

Перша сторінка не менш легендарного видання "Пригод бравого вояка Швейка" з тієї ж серії. 1970 рік

Видавництво було засноване у 1919 році як ДВУ - Державне видавництво України. До його становлення причетні Павло Тичина і Георгій Нарбут. З 1935 - Держлітвидав, з 1964 - "Дніпро".

Ще одна "дніпровська серія" - "Зарубіжна проза ХХ сторіччя". Англійська назва роману Хеллера - "Пастка-22"

В часи УРСР "Дніпро" входило до п'ятірки найбільших видавництв світу і експортувало книги до 110 зарубіжних країн. Щороку у видавництві випускалося 250-255 назв книг загальним накладом близько 14 млн примірників.

Ці книги були дефіцитом. Останній лауреат літературного Нобеля (видання 1988-го)

Протягом другої половини ХХ століття видавництво випустило понад 10 тисяч назв книжок загальним накладом близько 600 млн примірників.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.