Спецпроект

На Прикарпаття повернувся дерев’яний тризуб Бандери

Дерев'яний тризуб Степана Бандери передав Прикарпаттю о. Іван Боярчук із Чікаго.

Це один із найцінніших експонатів унікальної колекції, розпорядником якої є священик, пише Gazeta.ua.

На Прикарпатті - це вже третій релікт, який прибув з-за океану до Франківщини.

Настоятель української автокефальної церкви святої Покрови з американського міста отець Іван отримав свого часу унікальну спадщину реліквій та старожитностей від Владики Петра Колісника, очільника Спілки Визволення України під псевдо "Дніпро",

"Владика доручив мені цю колекцію з тим, аби її побачила Україна", - говорить отець Іван.

За словами о.Івана Боярчука, у колекції Владики Петра Колісника - чимало іменних подарунків від провідника ОУН Степана Бандери.

Зокрема, кишеньковий цілком справний годинник з вигравіруваним написом: "П.Коліснику від С.Бандери,1947 р.",

Однак, за словами Вишиванюка, коли він був у Чікаго й познайомився з владикою, той передав йому іменний годинник.

"Нині цей годинник у мене, уявляєте, він і досі ходить. А ще маю книгу "Місія України", яку видали у Канаді у 1957 році. Тут вміщено Конституцію України. Я ці експонати обов'язково передам у музей Петра Колісника", - сказав голова Івано-Франківської ОДА
Василь Вишиванюк.

За словами очільника області, митрополит Петро Колісник - це дійсно великий патріот, "про якого, на жаль, мало знають на його батьківщині".

"А за масштабністю це, по-суті, третя за величиною постать після Романа Шухевича і Степана Бандери", - каже Вишиванюк.

Незабаром на околиці обласного центру, на об'їздній дорозі неподалік авто ринку, зведуть музей Петра Колісника.

Біля музею буде збудована невеличка церква і декілька бункерів. Це буде своєрідний сучасний парк партизанської слави.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.