Спецпроект

Прикарпаття теж просить Януковича не святкувати День Перемоги

Івано-Франківська обласна рада пропонує ВР і президенту Януковичу визнати 9 травня Днем пам'яті за мільйонами загиблих українців у Другій світовій війні і не збирається вивішувати на державних будівлях червоні прапори.

"Звертаємося до ВР і президента України з пропозицією скасувати закон "Про увічнення перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" і визнати 9 травня Днем пам'яті за мільйонами невинно загиблих українців у Другій світовій війні", - йдеться в ухваленому сьогодні зверненні.

Депутати розцінюють законопроект чотирьох народних депутатів від Комуністичної партії України, Партії регіонів і Блоку Литвина щодо офіційного використання копій Прапора перемоги "як прояв цинічного знущання над пам'яттю мільйонів українців, знищених під червоними прапорами радянським режимом і як прояв лакейського прислужництва перед Кремлем".

Другу світову війну облрада вважає трагедією українського народу і закликає "належно вшанувати всіх її ветеранів - незалежно від того, в якій з армій вони змушені були воювати".

Читачі УП розповідають, як їхні родини пережили Другу Світову

"Низько схиляємо голови перед десятками мільйонів українських жертв, військових і цивільних, незалежно від того, в якій армії вони загинули або жертвою якого окупанта стали - нацистського або більшовицького, - сказано у зверненні. - Особливу повагу віддаємо воїнам Української Повстанської Армії, які єдині в тій війні воювали за інтереси української нації і за створення Української держави".

Згаданий у заяві Івано-Франківської облради законопроект чотирьох депутатів від КПУ, ПР і Литвина передбачає, що 9 травня на всіх адмінбудівлях України буде майоріти отакий прапор - копія Прапору Перемоги, вивішеного радянськими військами над Рейхстагом у травні 1945 року.

До речі, у 2005 році за цей подвиг президент України Віктор Ющенко нагородив лейтенанта Віктора Береста званням Героя України. Як і Бандеру, посмертно 

Облрада не вважає "встановлений радянським режимом день 9 травня днем ​​перемоги українського народу", оскільки "прийшовши на зміну нацистської окупації, він (радянський режим - ІП) приніс йому безмірні страждання".

Перемогою для українців депутати вважають День Незалежності України.

Депутати обласної ради також закликають всіх українців "проігнорувати блюзнірські паради та інші так звані урочистості, ініційовані комуністичними та іншими україноненависницькими політичними силами в ці скорботні дні".

Нагадаємо, що учора Івано-Франківська міська рада виступила проти вивішування на державних та адміністративних будівлях червоні прапори на День Перемоги 9 травня.

11 квітня 2011 року президент Янукович попросив Львівську владу святкувати День Перемоги "належним чином".

8 квітня 2011 року використання радянської символіки на державних установах заборонила Тернопільська міська рада,

5 квітня Львівська облрада прийняла заяву "Радянські міфи треба знищувати", в якій висловила стурбованість законодавчою ініціативою групи нардепів на чолі з комуністом Петром Цибенком, який пропонує вшановувати перемогу СРСР у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років підняттям копії радянського прапора на адміністративних будівлях по всій Україні.

Львівська обласна рада закликала нардепів не підтримувати цей законопроект.

Протягом березня 2011 року Житомирська обласна, а також Одеська і Севастопольська міські ради вже прийняли рішення про вивішування 9 травня червоних "прапорів Перемоги".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.