Спецпроект

ЧОРНІ АРХЕОЛОГИ ПРОДАЮТЬ АРХІВ УПА ЗА 500 ТИСЯЧ (+фото)

На одному з інтернет-аукціонів виставлений на продаж архів документів, пов'язаних з діяльністю Української повстанської армії. Власники оцінили його в 500 тисяч грн.

Про це повідомляє "Комерсант" у матеріалі "Цінні папери підуть з молотка".

Вчора на одному з інтернет-аукціонів невідомі розмістили оголошення про продаж архіву штабу УПА. "Близько 3,5 тис. сторінок, серед яких 6 наказів командувача Романа Шухевича, звіти про діяльність, протоколи і списки", - йдеться у ньому.

Там же поміщені фотографії великого пакету документів. Оцінили архів його продавці в 500 тис. грн.

 

Журналіст видання спробував зв'язатися з авторами оголошення, які, ймовірно, проживають у Львові, проте у відповідь прийшло лише повідомлення: "Спробую організувати зв'язок з власником".

Історики заявляють, що в документах немає принципово нових відомостей про діяльність УПА, однак підкреслюють, що вони повинні належати державі.

Директор львівського Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий, до якого раніше зверталися посередники власників документів, розповів, що папери випадково потрапили до рук так званих "чорних" археологів, які проводили розкопки в лісовому масиві у Львівській області.

"Вони шукали техніку і зброю часів Другої світової війни, а знайшли ці папери", - розповів Забілий.

Архів містить як опубліковані раніше документи, так і ще невідомі історикам. Зокрема, шкільні листи Ніла Хасевича (автора пропагандистських плакатів УПА) з позначками його вчителя, укази об'єднаних груп УПА, що діяли на території Волинської області, а також звіти про діяльність підпільних повстанських груп з різних областей Галичини в 1930-1940 роках і шість наказів командувача УПА Романа Шухевича (щоправда, без його підпису).

Малюнки і плакати Ніла Хасевича (АРТЕФАКТИ)

За словами Руслана Забілого, архів не містить принципово нових відомостей про діяльність УПА, "однак для істориків важливий кожен папір".

На його думку, дії власників архіву неприйнятні: "Багато років тому люди своїми життями платили за ці документи, так що спекулювати ними просто аморально. Весь архів має бути власністю держави, а не приватних осіб".

Колишній глава архіву СБУ, дослідник історії повстанського руху Володимир В'ятрович оцінив дії власників архіву жорсткіше. "Сволота на крові героїв заробляє гроші", - написав він на своїй персональній сторінці у Facebook. На думку В'ятровича, держава повинна конфіскувати архів, а його власників притягнути до відповідальності.

Редактор інтернет-видання "Історична правда" Вахтанг Кіпіані дотримується іншої думки: "Навіть якщо в архіві немає нічого принципово нового, добірка документів в таких обсягах і за конкретні періоди є цінною. Було б добре, якби хтось викупив їх і передав в якій-небудь спеціалізований музей".

Втім, в такий розвиток подій він мало вірить: "На ринку таких цін, як 500 тис. грн за подібний архів, просто немає, тому швидше за все власники почнуть продавати його по частинах, що значно зменшить його історичну цінність".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.