Спецпроект

Ювілей улюбленого космонавта Януковича святкується пишніше за Гагаріна

В Україні святкування 50-річчя польоту першого космонавта відступило перед більш локальною датою - вшануванням людини, якій особисто зобов'язаний президент Янукович.

Про це пишуть "Коментарі".

Як повідомлялося, підготовка до 50-річчя Дня космонавтики ішла пліч-о-пліч із організацією святкування 90-річчя льотчика-космонавта Берегового. Відповідний указ - "Про відзначення 90-річчя Георгія Берегового" - президент України підписав у грудні 2010-го.

Сам Янукович не приховує, що ближчої людини, ніж двічі Герой Радянського союзу і депутат Верховної Ради СРСР Береговий, у нього не було, і що саме Георгій Тимофійович в далеких 1970-х допоміг Віктору Федоровичу стати "двічі несудимим".

Як Береговий клопотався за Януковича (ДОКУМЕНТИ)

Згідно з розпорядженням голови Донецької ОДА Анатолія Близнюка, з 9 березня по 8 квітня в області пройшов конкурс учнів 5-11 класів, присвячений Береговому та Дню космонавтики.

Назва самого розпорядження - "Про заходи з відзначення 90-річчя з дня народження Г. Т. Берегового" - не залишає сумнівів у тому, яку саме подію вважали головною.

У Єнакієвому напередодні свята (Береговий народився 15 квітня) переклали асфальт на вулиці, що носить ім'я космонавта. Також у місті планують закласти Міжнародний політехнічний музей "Український техноленд", який створюється на прохання родичів ювіляра.

Іншим проханням родичів було створити на базі Єнакієвського металургійного технікуму, середньої школи №3 та міського аероклубу військово-патріотичний ліцей з авіаційним ухилом імені Г. Берегового. 

У Луганську планують встановити одразу дві меморіальні дошки. Одну - в обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв "Молодої гварді". Другу - у школі № 29, в якій у шкільному музеї існує окремий стенд, присвячений 12-ому радянському космонавту.

Не відстають від Донбасу і на батьківщині космонавта, Полтавщині. Зараз там стахановськими темпами завершується ремонт доріг, вокзалів та іншої інфраструктури.

В день народження Берегового в його рідному селі Федорівка буде встановлено погруддя, а на вокзалі райцентру Карлівка відбудеться урочиста церемонія відправлення поїзда № 91/92 "Полтава-Москва", який учора отримав іменну назву "Георгій Береговий".

Поїзд вибраний не випадково: якщо на Полтавщині космонавт народився, то в Москві працював - у 1970-1980-х роках він очолював Центр підготовки космонавтів у Підмосков'ї.

Подарунок до Дня народження улюбленого космонавта президента отримають нумізмати та філателісти: НБУ випустив пам'ятну срібну монету (номіналом 5 грн), а Укрпошта проведе спецпогашення тематичних ювілейних марок і конвертів.

Тим часом депутати Київради відмовилися називати одну з вулиць ім'ям Берегового. Мовляв, іменними вулицями слід увічнювати тих, хто зробив внесок у розвиток міста. Однак у столиці пройдуть виставки, концерти та інші урочисті заходи, присвячені ювілею полтавчанина.

У Полтавській області на підготовку до ювілею було витрачено 6,36 млн гривень, з них 5,3 млн дала Південна залізниця. У Єнакієвому на наведення святкової краси "пішло" ще 13 млн.

Для порівняння - цього року на розвиток космічної діяльності та виготовлення космічної техніки держава виділила 60 млн грн. З них 34,6 млн - погашення кредиторської заборгованості за попередній рік.

"Коментарі" відзначають, що подібних за розмахом почестей не удостоювалися ані перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк, ані перший українець у космосі Павло Попович. Між тим у 2012-ому країна відзначатиме 50-річчя його легендарного польоту.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.