Спецпроект

В Одесі так люблять червоні прапори, що зривають їх з установ

Охорона одеської мерії затримала на місці злочину чоловіка, який украв із адмінбудівлі "Прапор Перемоги". Інцидент стався в другій половині дня 10 квітня, у день визволення міста від нацистів.

Про це повідомляє "Сегодня".

"Громадянин просто йшов по Думській площі і несподівано кинувся до будівлі міськвиконкому. Піднявся на одну з прикрашають дім скульптур і зняв прапор, - розповів працівник міськради, який не побажав назватися. -  Його побачили охоронці муніципалітету, схопили і викликали міліцію. Він пояснив, що хотів вивісити прапор на своєму балконі".

В управлінні інформації мерії факт крадіжки підтвердили, додавши, що подальшу долю зловмисника визначить міліція.

Тим часом у прес-службі Одеського УВС заявили, що не володіють інформацією про такий затримання, хоча джерело у відомстві повідомило, що подібних випадків 10 квітня було декілька.

Зокрема, за словами міліціонера, копії прапора Перемоги зникли з декількох шкіл: "Затриманий, швидше за все, буде покараний за адмінстаттею про дрібне хуліганство, виплатить невеликий штраф - 80 грн".

Нагадаємо, що у березні 2011 року Одеська міськрада зобов’язала держустанови під час урочистих заходів до Дня Перемоги й Дня звільнення Одеси використовувати копії прапора Перемоги, який був вивішений радянськими солдатами на рейхстагом у травні 1945 року.

У травні 2005 року президент України Віктор Ющенко нагородив за встановлення прапора Перемоги над рейхстагом лейтенанта Олексія Береста званням "Герой України" (посмертно).

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.