Спецпроект

Другий польський Ту-154 відтворив умови катастрофи

Польська влада провела експеримент з другим урядовим літаком Ту-154, який має дати відповідь на запитання, чому аналогічний літак 10 квітня 2010 року не встиг відійти на "друге коло" у Смоленську, а розбився, зачепившись крилом об дерево.

Як повідомив УНІАН прес-секретар головнокомандувача Повітряних сил Польщі Роберт Купрач, експеримент розпочався в середині дня, і надвечір літак повернувся на аеродром у Варшаву.

Прес-секретар сказав, що літаком керували пілоти спеціального 36-го полку, який відповідає за перевезення польських високопосадовців, а на його борту були представники урядової комісії, яка вивчає причини катастрофи.

Він не уточнив, що саме робив літак в рамках експерименту, зауваживши, що уся документація передана комісії.

Купрач також сказав, що це перший експериментальний політ, додавши, що комісія не просила про його повторення.

Прес-секретар також пояснив затримку із проведенням експерименту необхідністю спочатку відремонтувати один із пристроїв літака, а пізніше довгою процедурою узгодження документації з приводу цього польоту між Міністерством оборони та урядовою комісією, яка з'ясовує причини катастрофи.

Стенограма розмов у кабіні Ту-154 в останні 40 хвилин польоту

Раніше міністр внутрішніх справ Польщі Єжи Міллер, який очолює комісію із вивчення причин Смоленської катастрофи, називав експеримент із другим урядовим Ту-154 ключовим для з`ясування причин трагедії, що дозволить завершити роботу над остаточним звітом про них.

Цей документ, згідно з останніми заявами польської влади, планується оприлюднити у травні-червні.

Нагадаємо, що минулого тижня брат загиблого Леха Качинського, лідер опозиційної партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський обурився тим, що польська прокуратура виключила можливість замаху на пасажирів літака, який розбився під Смоленському 10 квітня 2010 року.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.