Спецпроект

Анонс: Британську перекладачку Тичини і Ліни Костенко поховають у Каневі

15 квітня o 13.00 в Каневі біля Чернечої гори відкриють пам’ятник Вірі Річ - перекладачці української літератури англійською - яка заповіла, щоб її прах знайшов спочинок біля Шевченка.

Пам'ятник буде відкрито на Козацькому цвинтарі (вулиця Монастирок), повідомили у журналі іноземної літератури "Всесвіт". 

Віра Річ (24 квітня 1936, Лондон - 20 грудня 2009, Лондон) - відома у світі перекладачка української літератури англійською мовою; секретар Англо-Українського Товариства в Лондоні.

1935 рік: Англо-Український комітет і Східна Європа

Починаючи з 1961 року, Річ перекладала творчість Шевченка ("Кобзар" перекладено повністю), Івана Франка, Лесі Українки, Миколи Зерова, Павла Тичини, Василя Стуса, Василя Симоненка, Ліни Костенко та інших видатних українських письменників.

Авторка сотні статей про українську літературу в англомовних журналах.

У 1997 році Національна спілка письменників України нагородила Віру Річ найвищою перекладацькою нагородою - премією імені Івана Франка - за вагомий внесок у популяризацію української літератури та культури в англомовному світі. 2006 року її було нагороджено орденом Княгині Ольги.

Віра Річ

Саме в Україні 24 квітня 2006 року Віра Річ відсвяткувала своє 70-річчя, висловлюючи в такий спосіб пошану до української землі. Тоді вона висловила бажання: щоб її прах знайшов спочинок в Україні поряд із Чернечою горою, де покоїться Тарас Шевченко.

Про бажання перекладачки бути похованою в Каневі знали також її близькі британські й українські колеги.

Тому було вирішено поховати прах Віри Річ на канівській землі поряд із могилою Тараса Шевченка (прах вмонтовано в пам'ятник, що буде встановлено на "козацькому" канівському цвинтарі).

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.