Спецпроект

У "найзахіднішій точці наступу російської армії" вшанували загиблих

В селі Кострино Великоберезнянського району Закарпатської області у рамках гуманітарного проекту Memoria Patriae ("Пам'ять Вітчизни") відбувся міжнародний круглий стіл "Меморіали Першої світової війни: спільна історія, спільна пам'ять".

"Місце для проведення круглого столу було вибране невипадково, - йдеться у прес-релізі одного з організаторів заходу, президента Федерації скаутів "Галицька Русь" Кирила Арбатова. - Цей куток Лемківщини є найзахіднішим рубежем, досягнутим російською армією в Карпатах в результаті наступу вглиб території Австро-Угорської імперії в 1914-1915 рр."

Учасники форуму з України, Росії, Австрії, Словаччини та інших країн підтримали пропозицію фонду "Крейцарош" (Угорщина) створити Східно-європейську співдружність організацій, які працюють у сфері збереження спадщини Першої світової війни.

"Це відкриє можливість українським ученим працювати в архівах Відня, Будапешта, Москви, Праги і користуватися підтримкою іноземних партнерів, - сказав Кирило Арбатов. - Вже зараз для дослідників проекту "Пам′ять Вітчизни" відкрито доступ до фондів Російського державного військово-історичного архіву і опрацьовуються документи, що мають безпосередню причетність до історії Галичини, Волині та Поділля".

Також на форумі звернулися до урядів європейських країн із закликом посилити увагу до проблеми збереження пам'яток у зв'язку із наближенням 100-річчя Першої світової.

Анатолій Лісіцин, чий фонд сприяє популяризації російської культури у російськомовних школах Західної України, із волонтерами проекту "Пам'ять Вітчизни" на Ужоцькому перевалі

Учасники заходу вшанували пам'ять загиблих солдат усіх воюючих сторін Першої світової, відвідавши меморіал на Ужоцькому перевалі між Закарпаттям і Львівщиною. Тим часом скаути "Галицької Русі" розчистили масове військове поховання жертв війни в селі Волосянка.

Організатори форуму - фонд Анатолія Лісіцина (благодійна організація, яку очолює депутат Держдуми РФ, перший губернатор Ярославської області Лісіцин - ІП), федерація скаутів "Галицька Русь", Ужанський національний природний парк та громадська організація "Кутик Лемковини".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.