Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ПОПРОСИВ ЛЬВІВ'ЯН СВЯТКУВАТИ 9 ТРАВНЯ "ЯК СЛІД" (оновлено)

Президент України Віктор Янукович просить Львівську обласну раду повернутися до розгляду питання про святкування Дня перемоги 9 травня, і "належним чином" відзначити цей день.

Про це президент заявив сьогодні під час візиту у Львів, повідомляє "Інтерфакс".

"Це дуже погане рішення. Я хотів би звернутися до Львівської облради і до жителів області - подумати над цим питанням", - сказав Янукович.

За твердженням "Інтерфаксу", під "дуже поганим рішенням" Янукович мав на увазі вимоги Львівської облради щодо скасування радянської символіки. Тим часом львівський сайт Zaxid.net повідомляє: Януковича обурило те, що місцева влада не вважає 9 травня святом. 

На запитання журналіста "Високого Замку" про ставлення президента до того, що у Львові не святкуватимуть День Перемоги, Янукович назвав його негативним.

"Я вважаю, що це неповага до того покоління, яке зробило свою справу для нашого покоління, - сказав Янукович. - Я взагалі за те, щоб ми ніколи не забували про тих, хто справді для нас створив цей день".

Янукович назвав історію Великої Вітчизняної "нашою спільною історією".

Нагадаємо, що 5 квітня 2011 року Львівська обласна рада прийняла заяву "Радянські міфи потрібно знищувати", в якій заявила про неприпустимість вивішування червоних "прапорів Перемоги" на адміністративних будівлях 9 травня.

Червоні прапори на День Перемоги вивішуватимуть по всій Україні? (ФОТО)

Як сказано у заяві облради, замість того, щоб вшанувати пам’ять 10 мільйонів українців, полеглих у часи Другої світової війни, центральна влада і окремі органи місцевого самоврядування "знову планують організувати бучні відзначення 9 травня, в день так званої перемоги у міфічній Великій Вітчизняній війні".

У лютому 2011 року секретар Львівської міської ради Василь Павлюк (партія "Свобода") заявив, що замість Дня Перемоги міська влада буде святувати Свято Героїв 10 травня - він мав на увазі "всіх, хто боровся у будь-якій армії" за Україну.

25 травня 2010 року Львівська облрада ухвалила рішення 8-9 травня святкувати не День Перемоги, а День пам’яті жертв Другої світової війни.

Розкажіть, як ваша родина пережила Другу світову (сімейні історії)

У червні 2010 року Львівська міськрада прийняла рішення "Про використання державного прапора в місті Львові", згідно з яким 9 травня у Львові державний прапор будуть вивішувати з траурною стрічкою.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.