Спецпроект

Янукович: Назвати імена всіх загиблих від рук фашистів – наш обов’язок

Президент Віктор Янукович називає обов’язком влади назвати місця поховань та імена загиблих від рук фашистів.

Про це сказано у зверненні президента з нагоди Міжнародного дня визволення в'язнів фашистських таборів.

"Мільйони наших земляків зазнали невимовних жахів нацистської неволі, тисячі з них загинули на страшних гітлерівських фабриках смерті, не дочекавшись своїх визволителів. Про цю трагедію український народ ніколи не забуде", - заявив Янукович.

"І досі не відомі усі місця поховань та імена багатьох загиблих від рук фашистських катів. Назвати їх - наш святий обов'язок", - додав він.

"Ми вшановуємо тих, хто зумів вистояти, витримавши найстрашніші випробування. Вони гідно пройшли свій життєвий шлях, зробивши вагомий внесок у становлення сучасної незалежної України", - йдеться у зверненні.

Саме тому, на думку Януковича, одним із першочергових завдань української влади є "належне забезпечення повсякденних потреб та духовних інтересів громадян старшого покоління".

Нагадаємо, що львівські Герої України три тижні тому звернулися до Януковича з проханням надати статус пам'ятки комплексу "Цитадель", де в роки Другої світової був нацистський концтабір, а зараз ця територія приватизується під комерційні установи.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.