Спецпроект

Брат Качинського вважає, що версію замаху виключати рано

Лідер опозиційної партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський вважає, що польська влада має занадто мало інформації, аби остаточно виключити можливість спеціально влаштованої катастрофи літака Ту-154 під Смоленськом, яка забрала життя Президента Польщі Леха Качинського.

Як передає кореспондент УНІАН у Польщі, про це він сказав у програмі "Fakty po Faktach" на телеканалі TVN.

"Не кажу, що замах був, а лише що є занадто мало матеріалу, аби сказати щось остаточно. Не можна цього виключити, не можна підтвердити. Є великий знак запитання у ключовій справі: чому цей літак розбився?", - сказав Качинський.

Політик відзначив, що не бачить помилки польських пілотів, які зійшли на безпечну висоту прийняття рішення про посадку 100 м, на якій пролунала команда "Відходимо" (яка підтверджує, що пілоти не мали наміру посадити літак - УНІАН).

(Згідно зі стенограмою, фраза другого пілота "Відходимо" пролунала на висоті 80 м над дном яру, який знаходиться перед злітно-посадочною смугою аеропорту "Смоленськ-Сєвєрний" і на висоті біля 20 м над рівнем самої смуги - ІП)

За словами брата-близнюка загиблого Президента, власне після того "щось сталося", що призвело до катастрофи.

За даними Ярослава Качинського, генерала Анджея Бласіка насправді не було у кабіні пілотів в останні хвилини польоту, хоч на це і вказують передані росіянами стенограми розмов пілотів.

Він назвав "скандальною провокацією" січневий рапорт МАК, у якому вина за авіакатастрофу покладена на польських пілотів, яких нібито змушував посадити літак "п'яний" А.Бласік, виконуючи завдання Президента.

Ярослав Качинський відзначив, що мав би більшу довіру до матеріалів російського розслідування, якби у ньому брали безпосередню участь польські слідчі, зауваживши, що поляки досі не мають оригіналів "чорних скриньок" польського літака Ту-154.

Нагадаємо, що минулого тижня польська прокуратура виключила версію спеціально організованого замаху на життя президента Польщі Леха Качинського, який загинув в авіакатастрофі під російським Смоленськом 10 квітня 2010 року.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.