Спецпроект

Римський Колізей здали в оренду на 15 років

Італійський прем’єр-міністр Сільвіо Берлусконі передав Колізей у приватні руки в обмін на 25 мільйонів євро.

Уряд Італії на чолі з Сільвіо Берлусконі передав римський Колізей в оренду приватному підприємцю, власнику компанії Tod's (шкіряне взуття й сумки) Дієґо делла Валлє.

Директор модного бренду отримав право на проведення реконструкції пам'ятки культури світового значення, пише УП.Життя з посиланням на Газету.ru i Corriere della Sera.

Угода з владою Італії, підписана строком на 15 років, передбачає, що делла Валлє виступить спонсором реконструкції і вкладе в неї 25 млн євро.

За оцінками міністерства культури Італії, ремонт Колізею має зайняти не більше двох-трьох років. Група Tod's, яка буде оплачувати всі витрати, необхідні для поновлення історичної пам'ятки, має намір розпочати реконструкцію вже у другій половині 2011 року.

Колізей та інші пам'ятки Італії можна подивитися у 3-D в панорамах Google

Підписаний Дієго делла Валле і владою країни контракт викликав палке обговорення в італійських ЗМІ.

Незважаючи на те, що сам бізнесмен неодноразово заявляв про те, що не розглядає відновлення Колізею "як спосіб заробити", за умовами угоди компанія отримає низку ексклюзивних переваг в обмін на свої багатомільйонні інвестиції.

Львівська облрада віддала замок князів Острозьких в оренду на 50 років

Як зазначає Corriere della Sera, Рим надав делла Валле унікальне право на використання зображення Колізею в комерційних цілях; крім цього, підприємець зареєструє новий товарний знак - "Друзі Колізею" (Amici del Colosseo) і зможе розміщувати логотип Tod's на входах до амфітеатру.

Рішення влади надати подібні права бізнесменові, тісно пов'язаному з Сільвіо Берлусконі, стало причиною невдоволення Італійської Трудової Спілки (UIL) - впливової соціалістичної профспілки, яка подала скаргу в прокуратуру Риму.

У профспілці вважають, що операція з передачі Колізею делла Валлє порушує закон, оскільки - відповідно до конституції Італії - Колізей може належати тільки державі.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.