Спецпроект

Росіяни передали полякам усі 14 томів справи про катастрофу під Смоленськом

Росія передала Польщі копії 14 томів кримінальної справи, порушеної 10 квітня 2010 року за фактом авіакатастрофи літака президента Польщі під Смоленськом.

Як повідомили УНІАН у Генпрокуратурі РФ, у рамках виконання запитів про правову допомогу документи представнику Посольства Республіки Польща в РФ Лонгіні Путке передав начальник Головного управління міжнародно-правової співпраці Генпрокуратури Росії Саак Карапетян.

"У переданих 14 томах містяться копії протоколів оглядів місця події, проведених за участю польських археологів, протоколів допитів російських авіадиспетчерів за участю польської сторони, проведених у лютому 2011 року, документи, пов`язані з оглядом місця події й пізнанням загиблих", - йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, що 10 квітня 2010 року урядовий польський літак, на борту якого перебували 96 високопосадовців, розбився під час заходу на посадку на військовий аеродром під Смоленськом. Загинули всі, хто був на борту.

Стенограма переговорів у диспетчерській аеропорту

Пасажири літака, серед яких був і президент Польщі Лех Качинський із дружиною, планували взяти участь у меморіальних заходах до 70-х роковин Катинської трагедії.

17 січня 2011 року МАК оприлюднив остаточний звіт про причини Смоленської авіакатастрофи, де всю провину за трагедію поклав на пілотів Ту-154, які нібито під тиском високопосадовців вирішили посадити машину "за будь-яку ціну".

Разом із тим, за даними польських експертів, пілоти насправді не намагалися посадити машину, але не встигнули своєчасно підняти літак для заходу на друге коло.

Польська комісія орієнтовно в квітні планує оприлюднити матеріали власного розслідування причин катастрофи.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.