Спецпроект

Замість альтернативного Табачнику підручника львівська влада видасть плакат

У Львівській області підручники з історії України доповнюватимуть додатковими матеріалами, що не увійшли до загальної програми. З такою ініціативою виступили місцеві депутати.

Заплановано, що з наступного навчального року вчителі історії в усіх школах Львівщини отримають додатковий матеріал для висвітлення певних тем, які не увійшли до шкільного курсу (за міністерською програмою), або, на думку депутатів, недостатньо представлені.

До таких тем будуть включені: "бій під Крутами", "політичний процес над членами ОУН, відомий як "процес 59-ти", "діяльність УПА" та історичні постаті Бандери, Шухевича, Коновальця тощо, розповів в інтерв'ю Deutsche Welle голова депутатської комісії з культури, історично-культурної спадщини Львівської облради Орест Шейка.

"Це не означатиме, що будуть вклеюватися додаткові сторінки до підручника. Це буде плакат для вчителя, розміром 50х70, створений кафедрою новітньої історії. Подію буде висвітлено повністю як окрему тему до підручника. Це не потребуватиме великих фінансових витрат", - зазначив Шейка.

Нагадаємо, що у січні 2011 року Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання підручника з історії України, який "містив би правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Депутати також обговорюють ініціативу доповнити підручник з біології та астрономії, вписавши до вже існуючих теорій створення світу (Дарвіна та Великого вибуху) альтернативну теорію про "Божественну силу". Адже учні повинні отримати всі точки зору на цю тему, аргументують депутати.

Міністерство освіти не мусить погоджувати викладання цих додаткових тем, як і не вправі заборонити, каже експерт з освітнього права Андрій Соколов. Будь-яка область, згідно з законом, може розробляти свої регіональні освітні програми, хоча вони і не будуть обов'язковими до виконання, пояснює експерт. Складати іспити з цих тем учні не зобов'язані, це радше форма факультативу.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.