Спецпроект

Помер архітектор, який будував Бабин Яр і метро "Дніпро" (ФОТО)

На 82-му році пішов з життя народний художник України, почесний академік Національної академії мистецтв України Анатолій Ігнащенко.

Про це повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на родичів митця. За їхніми словами, Ігнащенка не стало 5 квітня.

Анатолій Ігнащенко - лауреат національної премії ім.Т.Шевченка, нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня.

Анатолій Ігнащенко (1930-2011) зі своєю незмінною хустинкою - чорною в білий горох

Він автор понад 200 монументальних творів, серед яких:

- меморіальні комплекси "Бабин Яр" (Київ), "Савур-Могила" (Донбас), "Голодомор-33" (Лубни),

Спроектований Анатолієм Ігнащенком меморіал "Голодомор-33" у Мгарському монастирі (Лубни). Відкритий у 1993 році. Фото: tutbuv.com

 - експозиції музеїв Коцюбинського (Чернігів), Трипільської культури (Київщина), Леніна (Київ) та інших,

Меморіал біля Музею партизанської слави і визвольних змагань у Яремчі (1967). Фото: panoramio.com

- пам'ятники Лесі Українки, Івану Котляревському, Марії Заньковецькій, Володимиру Вернадському, "Чекістам" у Києві,

Скульптурна композиція "Труд" на станції метро "Дніпро" у Києві (1960). Фото: wikipedia.org

 - пам'ятники Дмитрові Бортнянському в Глухові і Олександру Довженку в Сосниці,

Пам'ятник чекістам на Либідській площі у Києві (1967)

-  пам'ятники Тарасові Шевченку (Париж, Нью-Йорк, Ашхабад, польський Білий Бор), Олександру Пушкіну (Нью-Йорк), Лесі Українці (Саскатун, Канада), Волту Вітмену (Нью-Йорк), Івану Франку (Вінніпег, Канада) та іншi.

Пам'ятник Лесі Українці на площі імені поетеси в Києві. Ліворуч видно будівлю ЦВК й Київської ОДА

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.