Спецпроект

Львівська "Свобода" перейменує вулиці Бандери та Шухевича

Заступник голови фракції ВО "Свобода" у Львівській міській раді Юрій Михальчишин запевнив, що його політична сила не буде занадто форсувати питання перейменування вулиць, які носять імена провідників ОУН Бандери та Шухевича, але й відкладати "теж не буде".

У січні 2011 року на позачерговій сесії Львівської обласної ради Львова, де більшість має Всеукраїнське об'єднання "Свобода", було проголосувано рішення про перейменування вул. Степана Бандери на вул. Героя України Степана Бандери і вул. Романа Шухевича на вул. Героя України Романа Шухевича.

253 Герої України. Хто вони?

Відповідаючи на запитання кореспондента Zaxid.net щодо незручностей, які таке перейменування може створити для мешканців і для підприємств, Михальчишин зазначив: "Я так розумію, більшість львів'ян його абсолютно схвалює. Стосовно тих технічних незручностей, які справді можуть виникати під час втілення цієї ідеї в життя, треба відзначити, що у Львові було перейменовано кілька сотень вулиць впродовж останніх 20 років, і львів'яни до цього звикли".

Водночас Михальчишин запевнив, що при перейменуванні вулиць будуть докладені зусилля, аби мінімізувати незручності для мешканців та установ, зареєстрованих за відповідними адресами.

"Бандера - центральна фігура історичної політики" - львівський історик  

Водночас голова фракції ВО "Свобода" у міській раді Руслан Кошулинський, своєю чергою, повідомив, що «Свобода» планує провести громадське обговорення з мешканцями зазначених вулиць з приводу їх перейменування.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.