Спецпроект

Львівська "Свобода" перейменує вулиці Бандери та Шухевича

Заступник голови фракції ВО "Свобода" у Львівській міській раді Юрій Михальчишин запевнив, що його політична сила не буде занадто форсувати питання перейменування вулиць, які носять імена провідників ОУН Бандери та Шухевича, але й відкладати "теж не буде".

У січні 2011 року на позачерговій сесії Львівської обласної ради Львова, де більшість має Всеукраїнське об'єднання "Свобода", було проголосувано рішення про перейменування вул. Степана Бандери на вул. Героя України Степана Бандери і вул. Романа Шухевича на вул. Героя України Романа Шухевича.

253 Герої України. Хто вони?

Відповідаючи на запитання кореспондента Zaxid.net щодо незручностей, які таке перейменування може створити для мешканців і для підприємств, Михальчишин зазначив: "Я так розумію, більшість львів'ян його абсолютно схвалює. Стосовно тих технічних незручностей, які справді можуть виникати під час втілення цієї ідеї в життя, треба відзначити, що у Львові було перейменовано кілька сотень вулиць впродовж останніх 20 років, і львів'яни до цього звикли".

Водночас Михальчишин запевнив, що при перейменуванні вулиць будуть докладені зусилля, аби мінімізувати незручності для мешканців та установ, зареєстрованих за відповідними адресами.

"Бандера - центральна фігура історичної політики" - львівський історик  

Водночас голова фракції ВО "Свобода" у міській раді Руслан Кошулинський, своєю чергою, повідомив, що «Свобода» планує провести громадське обговорення з мешканцями зазначених вулиць з приводу їх перейменування.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.