Спецпроект

Симоненко обурений ідеєю Джиги відкрити ставку Гітлера для туристів

Українські комуністи вимагають заборонити відкриття музею ставки Адольфа Гітлера у Вінницькій області "Вервольф".

Про це заявив лідер КПУ Петро Симоненко на засіданні погоджувальної ради у понеділок, повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Я б хотів звернути увагу на те, що у нас відбуваються дивні речі. Щороку 9 травня ми святкуємо Велику Перемогу. А у нас до Великої Перемоги готують на Вінничині відкриття меморіального комплексу "Вервольф", - сказав він.

Симоненко підкреслив, що йому було "дивно читати" відповідні матеріали, які готуються до відкриття цього комплексу.

"Це якась несусвітня дурниця, і до цього, до речі, причетні деякі представники органів влади", - сказав Симоненко.

"Потрібно уважно прочитати (відповідні документи), відмовитися взагалі і вдарити по руках тим, хто займається цими дурницями. Це знущання над Великою Перемогою, все те, що пропонується зробити в ставці Гітлера "Вервольф", - підкреслив лідер комуністів.

"Вервольф" (нім. Wehrwolf) - ставка Гітлера у 8 кілометрах від Вінниці. "Вервольф" діяв з весни 1942 року до весни 1944 року, потім входи у бункер були підірвані німецькими військами, що відступали.

"Вервольф" являв собою комплекс у кілька поверхів, один з яких перебував на поверхні. У бункера були товсті стіни в кілька метрів.

У центральній зоні були розташовані головні будівлі, розміщувалося Гестапо, телефонна станція, їдальня для вищого начальства і офіцерів, басейн, 12 житлових будинків для генералів та вищих офіцерів штабу, приміщення для Гітлера і два підземних бункери.

Загалом на території цього комплексу було більше 80 наземних об'єктів і кілька глибоких бетонних бункерів.

"Вервольф" будувався як ставка Гітлера. 16 липня 1942 Гітлер перевів зі ставки "Вовче лігво" у Растенбургу (Східна Пруссія) генеральний штаб і свою ставку до Вінниці.

З ініціативою прокласти туристичний маршрут на ставку Гітлера "Вервольф" раніше виступив голова Вінницької облдержадміністрації Микола Джига.

За його словами, музей нагадував би про "жертви і героїзм нашого народу", "продемонстрував би обличчя ворога-фашиста", "якого ворога переміг наш народ".

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".