Спецпроект

У Гарварді обговорювали архіви КГБ, відкриті СБУ

Історики та архівісти Девіс-центру російських та євразійських студій Гарвардського університету обговорювали можливості вивчення радянської історії, діяльності спецслужб та розвитку тоталітарного режиму на прикладі архівів КГБ, розсекречених в Україні.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Із головною доповіддю на семінарі "Матеріали радянської історії в архіві Служби безпеки України" виступив старший запрошений дослідник Українського наукового інституту Гарвардського університету Володимир В'ятрович.

У 2008-2010 роках В'ятрович на посаді директора архіву СБУ провів розсекречення архівів КГБ.

"На основі вивчення діяльності ЧК-НКВД-КГБ в Україні можна робити висновки про функціонування радянської системи безпеки в цілому. Особливо, коли архіви в Москві недоступні дослідникам", - наголосив В'ятрович.

У семінарі взяла участь найвідоміша західна дослідниця архівів Радянського союзу доктор Патрісія Кеннеді Грімстед, яка висловила неабияку зацікавленість інформацією про вміст українських архівів.

Учасники семінару відзначали важливість доступу до архівної інформації не лише для дослідників функціонування КГБ чи політики Радянського Cоюзу загалом. Ці матеріали є цінним джерелом інформації і для соціологів, соціальних психологів, журналістів, навіть культурологів.

В'ятрович розповів, що в архіві СБУ є колекція підручників та спеціалізованих журналів для навчання чекістів, які дають розуміння про конкретні методи роботи спецслужби.

Професор Гарвардського університету доктор Сергій Плохий відзначив, що рекомендуватиме своїм аспірантам їхати в Україну для роботи з архівами, зокрема для вивчення репресій проти церковних діячів.

Доктор Террі Мартін, професор Гарварду, директор Девіс-центру, відзначив важливість для науковців-совєтологів відкриття українських архівів КГБ і висловив подяку Володимиру В'ятровичу не тільки за цікаву лекцію, але насамперед за його роботу із розсекречення.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.