Спецпроект

Українці світу просять Януковича та Медведєва спільно засудити Сталіна

Генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів заявив на прес-конференції у Львові, що запропонував Президентові Віктору Януковичу спільно з колегами з Казахстану і Росії написати спільну заяву, що вони засуджують Сталіна за Голодомор - злочин проти людства.

"Наша позиція, що рано чи пізно ми маємо домогтися, щоб Голодомор визнали злочином проти людства, визнали його геноцидом, засудили Сталіна і його режим. Ми готові до подальшої розмови з президентом з цього питання", - сказав Романів, що його цитує Zaxid.net.

Глава всесвітнього об'єднання нагадав, що Президент Віктор Ющенко 2008 року чітко заявив, що не звинувачує російський народ у Голодоморі 1932-33 років, а саме Йосифа Сталіна.

Він наголосив, що євреї 60 років домагалися визнання Голокосту. "І український народ має домагатися! Я знаю, що це емоційна справа, але ті, хто став жертвами Голодомору і вже покійні, напевно, вимагають, щоб ми не дали цій ситуації загаснути. Багато країн уже визнали Голодомор геноцидом, Канада, наприклад, має День скорботи за загиблими, а в Україні Табачник починає нас вчити!..", - наголосив Стефан Романів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.