Спецпроект

ГРИЦАК ХОЧЕ СПІЛЬНИЙ ПІДРУЧНИК - УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ

Історик Ярослав Грицак висловився за створення спільного українсько-польського підручника з історії. За його словами, потрібний для цього досвід у світі вже є.

Про це повідомляє ZAXID.net.

"Я вважаю, що критично необхідно - це ми самі будемо робити, і ми вже це робимо - почати писати спільний польсько-український підручник з історії - зокрема, щодо питання, яке викликає найбільші контроверсії не тільки в польському і українському, але й російському суспільстві - історії Другої Світової війни, - повідомив історик під час виступу на конференції щодо українсько-польських стосунків.

За словами Грицака, історики "створили вже щодо цього певну ініціативу" і вже мають "певне фінансування", яке "обіцяє не українська і не польська сторона, а Голландське посольство".

"Є моделі різні підручників і посібників, є світовий досвід. Оскільки польсько-українська справа не є справою українською чи польською, а світовою, то Америки відкривати не треба - є дуже багато у світі зразків, як треба писати спільні підручники чи посібники. Я знаю два інститути, один - в Німеччині, другий - в Америці, які тим займаються, які займаються турецько-вірменськими стосунками, ізраїльсько-палестинськими, які мають певні моделі, як краще писати, а як краще не писати, тому що це - неуспішно", - додав історик.

Присутній на прес-конференції історик Леонід Зашкільняк висловив переконання, що такий підручник створити неможливо, і краще писати спільний посібник. Ярослав Грицак сказав, що не заперечує проти такої пропозиції.

Нагадємо: в листопаді 2010 року міністр освіти України Дмитро Табачник повідомив, що українсько-російська міждержавна комісія створила робочу групу у складі вчених-істориків України та Російської Федерації з підготовки навчального посібника для вчителів історії.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.