Спецпроект

"Ганьби" у вигляді червоного прапора на Галичині не буде - депутат облради

Обласні ради західних областей України не будуть ухвалювати рішення про підйом на 9 травня червоного прапора Перемоги.

Про це Радіо Свобода повідомив голова фракції БЮТ в Івано-Франківській обласній раді Юрій Романюк.

"Не треба знову розділяти Україну на Західну і Східну по релігії, по мові, по Бандері, тепер по червоних прапорах! - наголосив Романюк.

За словами депутата, він звернувся з офіційним зверненням до голови обласної ради Олександра Сича з проханням "негайно скликати позачергову сесію обласної ради у випадку, якщо Верховна Рада ухвалить цей закон - щоб не допустити такої ганьби на території Галичини і Прикарпаття зокрема".

Нагадаємо, що у Верховній Раді групою депутатів на чолі з комуністом Петром Цибенком зареєстровано законопроект "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".

У проекті йдеться про те, що однією з форм ушанування розгрому фашистської Німеччини має стати "офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд із Державним прапором [України]".

Як виглядає Прапор Перемоги (ФОТО)

Рішення про підйом копій прапора Перемоги 9 травня на державних установах уже прийняли міські ради Одеси і Севастополя і обласна рада Житомирщини.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.