Спецпроект

Восени в Умані очікують біля 40-50 тис. прочан-хасидів

У Черкаській області розпочалася робота з організації паломництва брацлавських хасидів до Умані у 2011 році.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Черкаської облдержадміністрації, у зв’язку із набуттям чинності угоди між Україною та Ізраїлем про безвізовий режим цього року на Черкащині очікують щонайменше 40-50 тисяч паломників.

За словами голови облдержадміністрації Сергія Тулуба, серед проблемних питань відзначено обмежені можливості інфраструктури Умані, а також невдоволення представників місцевих громадських організацій і жителів міста, що іноді призводить до конфліктних ситуацій.

Крім того, на думку фахівців, потребує визначення статус прочан, оскільки в Україні відсутній закон „Про паломництво”, відсутня єдина структура, яка б організовувала поїздки до Умані, а відтак брала б на себе певні зобов’язання, зокрема, щодо поведінки паломників, створення відповідних умов для перебування, здійснення релігійних обрядів, йдеться у повідомленні ОДА.

В Україні не визначена єдина приймаюча організація. Прочани проживають на квартирах уманчан, користуються приватним автотранспортом, що іноді призводить до виникнення надзвичайних ситуацій.

В області буде створено робочу групу, яка працюватиме над розробкою пропозицій з удосконалення нормативно-правової бази підготовки візиту брацлавських хасидів, повідомив Сергій Тулуб.

Масові візити брацлавських хасидів в Умань, де розташована могила засновника хасидизму цадика Нахмана з Брацлава, відбуваються у вересні-жовтні під час єврейського Нового Року. Восени 2010 року Умань відвідало біля 25 тисяч прочан.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.