Спецпроект

Янукович привітав українців Польщі, яким через 60 років повернули Народний дім

Президент України Віктор Янукович позитивно оцінює завершення процесу передачі українській громаді у Польщі Народного Дому в місті Перемишль.

"Я вітаю офіційну передачу Українського Народного Дому у Перемишлі нашої громади і обіцяю, що українська держава буде робити все, щоб у цьому будинку дійсно було затишно, тепло й радісно. Щоб українці - громадяни Польщі постійно відчували турботу про них з боку Україна", - наголошується в телеграмі глави української держави, адресованої Об'єднанню українців Польщі, повідомляє "Інтерфакс".

На думку В. Януковича, це реальний крок на шляху "виправлення історичних помилок минулого, який ми з президентом Коморовським намагаємося здійснити, виходячи з політичної формули "пробачаємо і просимо вибачення".

Український народний дім (УНД) у Перемишлі було споруджено у 1904 році в центрі міста (вул. Костюшка, 5) на кошти, зібрані місцевими українцями. Споруда у стилі “українського модерну” є однією із найцікавіших архітектурних пам’яток епохи. До 1947 р. УНД використовувався для потреб української громади.

Перемишль, вулиця Косцюшко. Український Народний Дім

Після акції "Вісла" і депортації українців зі східних земель ПНР у 1947 році Народний дім був націоналізований і до 1956 року не використовувався за призначенням. Після дозволу на повернення українців на колишнє місце проживання та створення своїх організацій (з 1956 року) Об'єднання українців Польщі орендувала частину приміщень УНД для своїх потреб.

Протягом кількох останніх років з польською владою велися переговори про повернення будинку УНД українській громаді Перемишля. 3 вересня 2009 під час засідання Міської ради м. Перемишль було ухвалено рішення про передачу Українського народного дому у власність української громади Перемишля.

Президент України Віктор Ющенко (2005-2010) неодноразово порушував питання передачі будівлі у власність української громади.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.