Спецпроект

Услід за Одесою і Житомиром червоний прапор підняв Севастополь

5 березня 2011 на сесії Севастопольської міської ради депутати одноголосно проголосували за рішення "Про використання копії Прапора Перемоги..."

Про це повідомляє офіційний сайт Компартії України.

"Минулого року, незважаючи на 65-річчя Великої Перемоги, фракціям КПУ тільки в двох з чотирьох районних рад Севастополя вдалося прийняти це рішення - тоді комуністи зіткнулися із затятим опором "біло-блакитної" більшості, - йдеться у повідомленні. - Цього року "регіоналам" вистачило розуму підтримати таке важливе для жителів міста рішення".

В рішенні міської ради сказано: "Під час урочистих заходів, присвячених Дню Перемоги та Дню визволення міста Севастополя, що проводяться в місті-герої Севастополі ... використовуються копії Прапора Перемоги. ... Копії Прапора Перемоги в обов'язковому порядку вивішуються на флагштоках будівель органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, поряд з Державним прапором України та прапором міста-героя Севастополя".

Нагадаємо, що копії прапору Перемоги на 9 травня вирішили вивішувати міська влада Одеси і обласна влада Житомирщини.

Прапор Перемоги - штурмовий прапор 150-ї ордена Кутузова II ступеня Ідрицької стрілецької дивізії, здійнятий 1 травня 1945 року над будівлею Рейхстагу в Берліні (Німеччина) радянськими військовими.

Нагадаємо, що 6 травня 2005 року президент України Віктор Ющенко присвоїв лейтенанту-українцю Олексію Бересту "за бойову відвагу у війні 1941-1945 років, особисту мужність і героїзм, виявлені в Берлінській операції та встановленні Прапора Перемоги над рейхстагом" звання Героя України.

Прапор Перемоги на Хрещатику

Згідно з законодавством РФ, прапор Перемоги - це виготовлений у воєнно-польових умовах імпровізований Державний прапор СРСР, який являє собою прикріплене до ратища одношарове прямокутне червоне полотнище розміром 82 см на 188 см, на лицьовому боці якого вгорі біля ратища зображені срібні п'ятикутна зірка, серп і молот, на іншій частині полотнища додано напис.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.