Спецпроект

Анонс: акція пам'яті учасників бою під Крутами "Присвяти ікону герою"

19 березня 2011 року на Аскольдовій горі - акція "Присвяти ікону герою" з нагоди 93-ї річниці перепоховання учасників бою під Крутами.

У роковини перепоховання студентів учасники  громадського об'єднання "Українська альтернатива" зорганізують біля символічної могили "крутянам" толоку з розміщення образів Божої Матері на честь кожного з загиблих юнаків. Ідея з розміщення ікон належить Анатолію Гайдамаці, автору художньої композиції пам'ятника героям Крут.

Священики українських церков проведуть спільний поминальний молебень за душами загиблих.

Захід "Присвяти ікону герою" відбудеться 19 березня на подвір'ї церкви Св. Миколая УГКЦ, що на Аскольдовій могилі. Початок - 11.00.

Щиро запрошуємо активну громадськість взяти участь у нашій толоці. ГО "Українська альтернатива" береться організувати виготовлення 120 ікон - саме стільки бракує їх до ста п'ятидесяти за початковим задумом. Напередодні акції або у її день кожен зможе зробити благодійний внесок.

Історична довідка: 19 березня 1918 р. тіла 27 учасників бою, що відбувся під Крутами, за наказом уряду Української Народньої Республіки були перепоховані на Аскольдовій горі. Вшанувати юнаків як героїв прийшли тоді тисячі киян. На цвинтарі, де спочили душі студентів, у 1918 році було встановлено хрест. А вже за часів незалежної України за проектом народного художника України Анатолія Гайдамаки було насипано символічну могилу та розміщено 150 ікон на деревах. Проте на сьогодні на Меморіалі залишилось лише близько чотирьох десятків ікон.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.