Спецпроект

Колишній голова Сумського архіву вимагає вибачень у "товариша Гінзбург"

Колишній голова Сумського державного архіву, член Спілки архівістів та Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко вимагає від голови Державного комітету архівів України, колишнього нардепа (КПУ) Ольги Гінзбург спростувати неправдиві відомості про себе і своїх колег по Сумському держархіву.

Про це йдеться у відкритому листі Геннадія Іванущенка, який є в розпорядженні "Історичної Правди".

"На прес-конференції в Сумській ОДА 10.03.2011 р. Ольга Петрівна заявила наступне: "Пропало 648 дел, они так и не найдены. В архиве нет ни ремонта, ни сигнализации, ни охраны", - йдеться в листі. - Почну з того, що ні я, ні мої колеги не бачили і не бачим потреби шукати ті міфічні 648 одиниць зберігання, бо в Державному архіві Сумської області СПРАВ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ У РОЗШУКУ - 49. ... товариш Гінзбург проявляє "творчість" і приписує ще 600, щоб страшніше..."

За словами Іванущенка, згадані 49 відсутніх справ не були передані Україні у 1991 році разом з партархівом КПУ. "Тож хай т. Гінзбург краще запитає у своїх однопартійців - куди вони поділи 49 справ, замітаючи сліди 70-літнього злочинного правління?", - питає автор відкритого листа.

Також Геннадій Іванущенко повідомляє (з номерами і датами відповідних документів та актів) про виконані капітальні і не тільки ремонти Сумського архіву, встановлення і обслуговування пожежних і охоронних сигналізацій, санітарного стану тощо. Деякі з цих документів мають підпис голови Держкомархівів Ольги Гінзбург.

"Перехід на фізичну позавідомчу охорону зі скороченням 9 сторожів і перетворенням їх посад на архівістів завжди розглядався нами ТІЛЬКИ шляхом  виділення додаткових 300-400 тис. грн. на послуги через бюджетний запит. Скорочувати штатних сторожів, сподіваючись винятково на Стабфонд (якого з 01.01 може і не бути) вважав і вважаю авантюрою. Тоді мою думку поділяла і Ольга Петрівна...", - йдеться в листі.

Колишній голова Сумського архіву висловлює обурення "тим, що заручниками і жертвами чиновницького цинізму стали архівісти - люди, які за свою працю і старанність мають "щастя" чути таку "подяку" від вищого керівництва служби" і стверджує, що висловлювання Гінзбург "є цілеспрямованою брехнею, спрямованою на дискредитацію здобутків архівістів Сумщини та ображають їх професійну гідність".

"Вимагаю від О.П. Гінзбург публічного вибачення перед трудовим колективом Державного архіву Сумської області за наклеп, підрив ділової репутації та зневагу до багаторічної роботи працівників", - йдеться в листі.

Нагадаємо, що у грудні минулого року Геннадія Іванущенка було звільнено з посади директора Державного архіву Сумської області. За його головування Сумський архів став єдиним, який повністю оцифрував усі наявні (57 тисяч) актові записи про смерть людей від Голодомору 1932-1933 років на території області.

Звільнення відбулося після "службового розслідування", ініційованого Сумською обласною державною адміністрацією на чолі з Юрієм Чмирем. Саме звільнення здійснено із порушеннями вимог законодавства, вважають у Центрі дослідження визвольного руху. Чмир і Гінзбург заперечували політичні підстави звільнення.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.