Спецпроект

В Ялті буде пам'ятник автору Штірліца

Пам'ятник радянському письменникові Юліану Семенову, якому в жовтні 2011 року виповнилося б 80 років, планується встановити до його ювілею на набережній Ялти.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на офіційний сайт Культурного фонду Юліана Семенова (Москва).

Фонд підбив підсумки відкритого конкурсу проектів на кращий пам`ятник письменнику в Ялті. Переможцем став московський скульптор, член президії Російської Академії мистецтв, народний художник Росії Олександр Рукавішніков.

"З 1983 року і до кінця свого життя Ю.Семенов довго жив у кримському селищі Олива. У Ялті ним були написані "Сімнадцять миттєвостей весни", "Пароль непотрібен", "ТАРС уповноважений заявити", "Аукціон", "Експансія", "Горіння", "Ненаписані романи", "Таємниця Кутузівського проспекту", "Версії", "Обличчям до обличчя" та інші популярні твори", - йдеться у прес-релізі фонду.

Ю.Семенов помер у 1993 році в Криму, похований на кладовищі Новодєвічьє у Москві.

80-річчя від дня народження письменника буде відзначатися 8 жовтня. Напередодні ювілею Культурний фонд Юліана Семенова планує провести меморіальні заходи в Росії, України та інших країнах.

Виконком Ялтинської міськради у жовтні 2010 року дозволив встановлення пам`ятника Ю.Семенову, а містобудівна рада міськради у січні 2011 року визначила його місце на набережній, повідомляє фонд письменника.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.