Спецпроект

Увага! Збір коштів на екранізацію "Чорного ворона" (РАХУНОК)

Громадські активісти з "Холодноярської ініціативи" закликають українців підтримати ідею збору коштів на екранізацію історичного роману письменника Василя Шкляра "Чорний ворон".

Раніше ідею альтернативної премії для Василя Шкляра озвучив письменник Юрій Андрухович. У відповідь автор "Чорного ворона" пообіцяв, що "якщо люди якісь гроші зберуть, я їх віддам на кінофільм".

Отже, на чисельні прохання читачів УП повідомляємо реквізити для перерахунку коштів, які "Історичній Правді" надав автор "Чорного Ворона":

---------------------------------------

Одержувач: Шкляр В.М.

Банк: "Приватбанк", номер р/р 26202601729257 МФО: 305299 ЄДРПОУ: 14360570

Призначення платежу: благодійний внесок.

Також є валютний рахунок - банк і реквізити ті ж самі, тільки номер р/р дещо інший - 26202601729310.

---------------------------------------

Під зверненням з проханням підтримати ініціативу поставили свої підписи видавці Брати Капранови, правознавець Ігор Коліушко, громадські діячі Євген Золотарьов, Андрій Юсов, Олексій Кляшторний, Тарас Рондзістий, народний депутат Тарас Стецьків, історик Олександр Палій, поет Сергій Пантюк, лікар Анатолій Якименко та інші.

Крім того, автори звернення закликали президента Віктора Януковича виконати вимогу Василя Шкляра і негайно звільнити з посади ксенофоба Табачника.

"Холодноярська Ініціатива" -– це спільнота громадських активістів, котрі об’єднались на початку серпня 2010 року в Холодному Яру і мають на меті самоорганізацію українців та зміну влади.

На створення Ініціативи її учасників надихнули твори про антибільшовицьку боротьбу в центральній Україні в 20-х роках минулого століття: романи Юрія Горліса-Горського "Холодний Яр" та Василя Шкляра "Чорний Ворон".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.