Спецпроект

Проігнорованому Януковичем автору "Чорного ворона" збиратимуть альтернативну премію

Відомий письменник Юрій Андрухович пропонує всім небайдужим українцям "взути владу", зібравши 280 тисяч гривень для автора історичного роману "Чорний ворон" Василя Шкляра.

Літератор в інтерв'ю сайту "Буквоїд" сказав: "Ця ситуація може стати феноменальною можливістю для громадянського суспільства трахнути владу ненасильницькою солідарною дією. Для цього треба зібрати для Василя Шкляра ту саму суму, щоб він таки отримав премію, але вже не від "паньства", себто державної верхівки, а від народу. Скільки там тої премії - 280 тисяч? [насправді, розмір цьогорічної премії - 250 тис. гривень - ІП] Треба створити незалежний оргкомітет зі збору альтернативної Шевченківської премії для Василя Шкляра. Я перший даю тисячу. Якщо нас таких буде 280, ми їх взуємо".

Напередодні, вийшов указ президента Віктора Януковича, де не виявилося прізвища автора роману про криваві події початку 1920-х років - війну українських селян Подніпров'я з більшовицькими загонами.

Раніше сам Василь Шкляр заявляв, що за присудження йому премії проголосували члени Шевченківського комітету. 

Уривки з роману можна прочитати тут.

Щоб дізнатися більше про розмах повстанського руху 1920-их років, дивіться фото у розділі "Артефакти" 

"Чорний Ворон" - історичний бестселер про повстанців Черкащини, Кіровоградщини і Київщини, які за сприяння місцевих мешканців чинили опір радянській адміністрації ще кілька років після того, як влада УНР емігрувала з України.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.