Спецпроект

Дослідник Волинської трагедії увійшов до Ради Інституту національної пам'яті

Дослідник Волинської трагедії Гжегож Мотика увійшов до Ради Інституту національної пам'яті Польщі.

Про це повідомляє "Ґазета виборча".

Історики Гжегож Мотика і Болеслав Орловський були обрані Сенатом Республіки Польща до складу ради, яка має очолити Інститут національної пам'яті Польщі.

Рада польського ІНП формується на підставі нового закону і має замінити собою колегію ІНП, яка складалася з 11 осіб. Рада буде меншою і складатиметься з 9 осіб.

П'ятірку інших членів Ради незабаром має обрати Сейм - нижня палата польського парламенту. Кандидатами є історики Анджей Хойновський, Антоні Дудек, Пйотр Франашек, Анджей Фрішке, Анджей Пачковський, Даріуш Столя, Влодзімєж Сулєя, Тадеуш Вольша і Станіслав Жерко.

Решту членів ради має призначити президент Броніслав Коморовський з чотирьох кандидатів, представлених йому Національною радою судочинства. Медіа стверджують, що Комаровський вже визначився із кандидатурами і назвав ім'я прокурора ІНП Антоні Кура і судді Вищого суду у відставці Анджея Василевського.

Рада покликана визначитися із кандидатурою Голови Інституту національної пам'яті Польщі.

Януш Куртика, попередній голова ІНП Польщі, загинув 10 квітня 2010 року у катастрофі президентського Ту-154 у Смоленську.

Нового голову має затвердити Сейм за згодою Сенату. Польські медіа вважають фаворитами шефів відділів ІНП у Варшаві і Кракові, тобто Єжи Ейслєра та Марека Лясоту відповідно.

Довідка ІП: Гжегож Мотика, нар. 1967 р., професор Польської Академії наук. Спеціалізується на українській тематиці та є прихильником польсько-українського єднання. Є автором кількох книжок:

"Пани і резуни. Співпраця АК і УПА у 1945-47" у співавторстві із Рафалом Внуком, 1997; "Так було у Бещадах. Польсько-українська боротьба в Польщі 1943-48", 1998; "Антипольська акція ОУН-УПА 1943-1944. Факти та інтерпретації" (під редакцією), 2002; "Служби безпеки Польщі і Чехословакії проти українців 1945-1989" (редакція і співавторство), 2005, "Українська партизанка 1942-1960", 2006; "Довкола "Заграв у Бескидах", 2009.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.