Спецпроект

Київська влада запевняє, що не будуватиме поверх решток Десятинної

Головний архітектор Києва Сергій Целовальник гарантує, що над фундаментом Десятинної церкви нічого не буде побудовано.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він повідомив сьогодні на прес-конференції.

"Можу вам гарантувати, що над фундаментом Десятинної церкви не буде побудовано нічого", - сказав Целовальник, коментуючи інформацію, що з`явилася в інтернеті, про можливість будівництва на місці церкви храму Московського патріархату.

Нагадаємо, що в листопаді 2010 року заступник міністра культури України Тімофій Кохан повідомив: указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник обере найбільш відповідний проект із трьох замовлених.

Головний архітектор Києва пояснив, що на цьому місці будувати що-небудь заборонено, а відновити церкву неможливо, оскільки невідомо, як вона виглядала.

Целовальник додав, що київською владою оголошено конкурс із музеєфікації та консервації залишків фундаменту Десятинної церкви. На сьогодні видано близько 8 запрошень на участь у конкурсі.

Міфи і правда про Десятинну церкву

Нагадаємо, що голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов підписав розпорядження про оголошення бліц-конкурсу із визначення кращої містобудівної концепції культурного, архітектурного та художнього відновлення пам`ятника археології національного значення "Дитинець стародавнього Києва VIII-X ст. із фундаментом Десятинної церкви X ст.".

Конкурс проводиться з 25 лютого до 25 квітня 2011 року, підбиття підсумків конкурсу відбудеться до 29 квітня цього року.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.