Спецпроект

Київська влада запевняє, що не будуватиме поверх решток Десятинної

Головний архітектор Києва Сергій Целовальник гарантує, що над фундаментом Десятинної церкви нічого не буде побудовано.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він повідомив сьогодні на прес-конференції.

"Можу вам гарантувати, що над фундаментом Десятинної церкви не буде побудовано нічого", - сказав Целовальник, коментуючи інформацію, що з`явилася в інтернеті, про можливість будівництва на місці церкви храму Московського патріархату.

Нагадаємо, що в листопаді 2010 року заступник міністра культури України Тімофій Кохан повідомив: указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник обере найбільш відповідний проект із трьох замовлених.

Головний архітектор Києва пояснив, що на цьому місці будувати що-небудь заборонено, а відновити церкву неможливо, оскільки невідомо, як вона виглядала.

Целовальник додав, що київською владою оголошено конкурс із музеєфікації та консервації залишків фундаменту Десятинної церкви. На сьогодні видано близько 8 запрошень на участь у конкурсі.

Міфи і правда про Десятинну церкву

Нагадаємо, що голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов підписав розпорядження про оголошення бліц-конкурсу із визначення кращої містобудівної концепції культурного, архітектурного та художнього відновлення пам`ятника археології національного значення "Дитинець стародавнього Києва VIII-X ст. із фундаментом Десятинної церкви X ст.".

Конкурс проводиться з 25 лютого до 25 квітня 2011 року, підбиття підсумків конкурсу відбудеться до 29 квітня цього року.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.