Спецпроект

Київська влада запевняє, що не будуватиме поверх решток Десятинної

Головний архітектор Києва Сергій Целовальник гарантує, що над фундаментом Десятинної церкви нічого не буде побудовано.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він повідомив сьогодні на прес-конференції.

"Можу вам гарантувати, що над фундаментом Десятинної церкви не буде побудовано нічого", - сказав Целовальник, коментуючи інформацію, що з`явилася в інтернеті, про можливість будівництва на місці церкви храму Московського патріархату.

Нагадаємо, що в листопаді 2010 року заступник міністра культури України Тімофій Кохан повідомив: указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник обере найбільш відповідний проект із трьох замовлених.

Головний архітектор Києва пояснив, що на цьому місці будувати що-небудь заборонено, а відновити церкву неможливо, оскільки невідомо, як вона виглядала.

Целовальник додав, що київською владою оголошено конкурс із музеєфікації та консервації залишків фундаменту Десятинної церкви. На сьогодні видано близько 8 запрошень на участь у конкурсі.

Міфи і правда про Десятинну церкву

Нагадаємо, що голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов підписав розпорядження про оголошення бліц-конкурсу із визначення кращої містобудівної концепції культурного, архітектурного та художнього відновлення пам`ятника археології національного значення "Дитинець стародавнього Києва VIII-X ст. із фундаментом Десятинної церкви X ст.".

Конкурс проводиться з 25 лютого до 25 квітня 2011 року, підбиття підсумків конкурсу відбудеться до 29 квітня цього року.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.